|
 |
 |
 |
|
|
.: Дата публікації 2009-06-25 :: Переглядів: 8 ::  :.
Вплив трансплантації клітин нюхової цибулини на відновні процеси у спинному мозку після його експериментального травматичного пошкодження та імплантації синтетичного макропористого гідрогелю
В.І. ЦИМБАЛЮК, В.В. МЕДВЕДЄВ
Мета — дослідити вплив ізольованої та поєднаної імплантації синтетичного гідрогелю і трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) на регенераційні процеси у спинному мозку зрілих щурів після моделювання його лівобічного половинного перетинання (ЛПП) у нижньогрудному відділі.
Матеріали і методи. Експериментальні групи тварин (зрілі щури=самці): І — група порівняння (n = 24): моделювання ЛПП спинного мозку в нижньогрудному відділі; ІІ — група «гідрогель» (n = 37): імплантація синтетичного гідрогелю у ділянку ЛПП безпосередньо після нанесення травми; ІІІ та ІV — групи, в яких тваринам через 4 тиж (n = 12) та 8 тиж (n = 8) після імплантації гідрогелю в тканину спинного мозку та навколишній субарахноїдальний простір вводили суспензію клітин нюхової цибулини (НЦ). Клітини виділяли із НЦ зрілих щурів та культивували за наявності факторів росту hEGF та hFGF. Облік результатів проводили згідно зі шкалою рухової активності D.M. Basso, M.S. Beattie та J.C. Bresnahan (BBB) та за допомогою методу електронейроміографії.
Результати. На 16-й тиждень після імплантації гідрогелю спостерігали достовірне поліпшення функції задніх кінцівок на 2,00—2,54 бала за шкалою ВВВ порівняно з тваринами, яким застосовували ізольоване ЛПП. Імплантація гідрогелю супроводжувалася трифазною динамікою показників електричної активності: зростання величини показників (1—7-й тиждень), стабілізація (8—23-й тиждень, у випадку ізольованого ЛПП — відсутня), декомпенсація, пік і регрес (26—32-й тиждень). Виконання ТКНЦ через 4 тиж після імплантації гідрогелю спричиняє появу достовірного піка зростання показника функції задньої іпсилатеральної місцю травми кінцівки на 4—6-й тиждень.
На відміну від ТКНЦ, проведеної у випадку ізольованого ЛПП, використання клітин НЦ після імплантації гідрогелю супроводжується менш вираженим зниженням величини максимальної амплітуди М=відповіді досліджуваного м’яза обох задніх кінцівок, що свідчить про неоднозначність впливу гідрогелю на активність нейронального апарату спинного мозку нижче рівня травми.
Висновки. Гідрогель у пропонованому варіанті застосування виявляє тривалий в цілому позитивний ефект на відновні процеси у спинному мозку. ТКНЦ, застосована у більш пізньому періоді розвитку посттравматичного процесу, спричиняє слабкий позитивний ефект, що супроводжується зниженням надмірної електричної активності в еферентних відділах рухової системи. Комбінацію методів ТКНЦ та імплантації синтетичного гідрогелю можна розглядати як один із перспективних напрямків розвитку регенераційної тканинної нейроінженерії.
Ключові слова: експериментальна травма спинного мозку, відновна нейрохірургія, синтетичні гідрогелі, нюхова цибулина, нейрогенні клітини, нейротрансплантація, електронейроміографія, аксональний ріст.
.: назад :.
|
|
 |
|
 |
|
|
