Мета — встановити роль інфекційного чинника у виникненні ішемічних порушень мозкового кровообігу
(ПМК), визначити його вплив на перебіг та наслідки захворювання.
Матеріали і методи. Проведено обстеження 43 хворих з різними формами судинних захворювань головного мозку, яким передувала інфекція (герпетична, респіраторна). Чоловіків було 19, жінок — 24, вік — від 32 до 79 років (середній вік — (52,7 ± 1,4) року). Залежно від виду ПМК та тривалості періоду між виникненням та проявами інфекції і клінічними ознаками цереброваскулярної недостатності хворих розділили на 4 групи.
Результати. Інфекція, асоційована з гострим ПМК, значно ускладнювала перебіг цереброваскулярного
процесу. В усіх хворих, крім вогнищевої неврологічної симптоматики, спостерігали інфекційні та загальномозкові ознаки. У 1-й та 2-й групах виявлено зростання титру антитіл до вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типу (Ab HVS1 IgG 1:3200, Ab HVS2 IgG 1:1600), цитомегаловірусу (Ab CMV IgG 1:800). У хворих 3-ї та 4-ї груп про наявність зв’язку між герпетичною інфекцією і формуванням повільно прогресуючих порушень мозкового кровообігу типу дисциркуляторної енцефалопатії свідчило збільшення титру антитіл Ab HVS1 IgG 1:1600, Ab HVS2 IgG 1:800, Ab CMV IgG 1:800 у крові.
Висновки. Інфекція, асоційована із системною судинною патологією, відіграє провокуючу роль у розвитку транзиторної ішемічної атаки/інсульту, а також дисциркуляторної енцефалопатії і негативно впливає на їхній клінічний перебіг. При лікуванні хворих із цереброваскулярною патологією, асоційованою з інфекцією, доцільно в комплексне лікування включати противірусні препарати.

Ключові слова: інфекційний чинник, порушення мозкового кровообігу, транзиторна ішемічна атака, інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія.